ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ
Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії — у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу . Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш з шабелькою, А я з кулаками, Ой щоб слава не пропала Проміж козаками. Ой козак до ружини, Бурлака до дрюка: Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!
Источник: | 
